А откуда вы знаете, как необходимо реконструировать все события, показывать быт и отбирать "правильных" участников фестиваля? И принимаете ли вы сами участие в реконструкциях битв?

А откуда вы знаете, как необходимо реконструировать все события, показывать быт и отбирать "правильных" участников фестиваля? И принимаете ли вы сами участие в реконструкциях битв?

Я. Апанасевіч: На жаль, менавіта па гэтай эпосе захавалася не так шмат літаратуры, таму рэканструктарам гэтай эпохі больш цяжка яе вывучаць. Возьмем, напрыклад, Сярэднявечча. Ёсць шмат кніг, літаратуры, можна прачытаць, паглядзець. Рэканструкцыя эпохі вікінгаў больш ідзе па археалагічных знаходках, кніг не так шмат, таму тут больш звяртаюцца да археолагаў. Як мы адбіраем? Узровень беларускіх клубаў даволі высокі, калі параўноўваць, напрыклад, з Літвой, Польшчай, Украінай, Расіяй. Наш узровень не тое што самы лепшы, ён вельмі высокі, таму адбор ёсць. Тым больш што мы з'яўляемся, як ужо казаў Аляксандр, удзельнікамі клуба "Тру Варынг". Клуб займаецца рэканструкцыяй IX-XI стагоддзяў, таму досвед у касцюмах у нас ёсць. Але ёсць і хлопцы, якія толькі пачынаюць, таму адкідваць іх не нашая мэта. Наша мэта - каб яны прыехалі, таму што гэта фестываль не толькі для гледачоў, але яшчэ і для саміх удзельнікаў, каб яны паміж сабой маглі паразмаўляць, спытаць, паглядзець, абмяняцца вопытам.

Ведущая: Вы организовывали фестиваль "Наш Грюнвальд". Насколько сложно каждый раз погружаться в новую эпоху?

А. Рак: Если фестиваль "Пусть викингов" - это IX-XII век, то "Наш Грюнвальд" - XIII-XV век. Это абсолютно разные эпохи по костюмам, по доспехам. Большинство белорусских реконструкторов, которые занимаются этим достаточно давно, участвуют в реконструкциях многих эпох. Я отношусь к клубу военно-иcторической реконструкции "Орден Cеверного храма", который является одним из старейших в Беларуси. Он занимался эпохой крестовых походов - XI-XIII века. Кроме того, большинство реконструкторов занимаются эпохой Наполеона, наполеоновскими войнами. Особых трудностей в переходе от эпохи к эпохе нет. Так как это дело является частью нашей жизни.

Я. Апанасевіч: Справа ў тым, што па-за межамі працы мы робім выправы па жывой археалогіі і гісторыі. Мы апранаемся ў вопратку таго часу, бярэм ежу, прыбліжаную да таго часу. Тры дні мы жывем у пэўнай эпосе. За гэтыя выправы мы зрабілі для сабе шмат цікавых і карысных высноў.

 
Смотреть все выпуски

Новости